
Святкова атмосфера —
Тихе Різдво
Ми довго думали, як подарить вам різдвяний настрій у часи, коли і сніг за вікном не радує, і празникові вогники тільки нагадують про часи, коли не було війни. Коли все, про шо думалось — це як викачатися в снігу, роблячи янголів чи снігову бабу, і не получить од мамки прочухана.
Колекція виробів із польтовським вайбом, шоб вам стало тепло-тепло і різдвяно-різдвяно ❄️
* На фото з фонду музею театрального, музичного та кіномистецтва України Сокиринський Вертеп у маєтку Галаганів

Тутечко в Опішньому —
Пакуйте торби і ходьомте знакомитись з Опішнім, колискою кераміки Лівобережжя!
Колись козацьке поселення, у якому ще на початку 20 століття було біля тисячі обійсть гончарів з діда-прадіда. Там живуть глиняні левчики і баранці, куманці й кухлики, вкриті рослинними орнаментами. Ми надихнулись ними і зробили трохи красивого мерчу, щоб ви пишалися рідною сторононькою ❤️
1 — фото із музею-садиби гончарки Олександри Селюченко в Опішньому, 2 — куманець із рослинним орнаментом, Опішнє, 3 — глечик із виноградом, що став лого «Тутечка», висить у садибі «Старий хутір» в Опішньому

Наш перший герой —
Василь Григорович Кричевський
Нащадок козацької старшини, архітектор, графік, колекціонер, творець українського архітектурного модерну.
На початку 20 століття він зробив неможливе: у часи заборон всього українського звів у Полтаві будинок земства, натхненний традиційною культурою і козацькою історією. А ще створив візуальний стиль для Української Народної Республіки, по суті, брендбук цілої держави.
1 — фасад будинку Полтавського губернського земства, створеного Василем Кричевським 1902-1908 рр., наразі це Полтавський краєзнавчий музей, 2 — Василь Кричевський. Герб УНР, 1918, друкарський відбиток. Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського